Кадри з Карибів або Філіппін, де вітер зриває дахи, а море заливає вулиці, щороку облітають світ. Українські читачі дивляться на них із співчуттям і водночас із певним полегшенням: у нас такого не буває. І справді, жоден тропічний ураган ніколи не досягав Чорного моря. Це не удача, а наслідок фізичних законів, які визначають, де такі вихори можуть народжуватися і жити.

Ураган, тайфун, циклон — одне явище з різними іменами

Усі три слова позначають тропічний циклон — потужний вихор, який отримує енергію від теплої океанської води. В Атлантиці й східній частині Тихого океану його називають ураганом, у західній частині Тихого океану — тайфуном, в Індійському океані та біля Австралії — просто тропічним циклоном. Різниця лише в географії та традиції, фізика однакова.

На відміну від звичних нам циклонів помірних широт, тропічний вихор не має фронтів. Він менший за розміром, зате значно інтенсивніший: тиск у центрі падає набагато нижче, а швидкість вітру біля «ока» перевищує сто двадцять кілометрів за годину, у найсильніших випадках — понад двісті п’ятдесят. Енергетично він працює як гігантська теплова машина, що перекачує тепло з океану в атмосферу.

Що потрібно для народження тропічного циклону

Для виникнення й підтримання тропічного вихору мають одночасно виконуватися кілька умов:

  • температура поверхні води не нижче приблизно двадцяти шести-двадцяти семи градусів;
  • теплий шар води має бути достатньо глибоким, щоб вітер не перемішав його з холодною глибиною;
  • відстань від екватора щонайменше п’ять градусів широти, щоб працювала сила обертання Землі;
  • слабка зміна вітру з висотою — інакше вихор просто «розірве» на частини;
  • висока вологість у середній тропосфері;
  • початкове збурення, наприклад, хвиля в пасатах, яка дасть вихору поштовх;
  • відсутність сухого запиленого повітря, яке гасить конвекцію.

Якщо хоча б одна з умов порушується, вихор слабшає або не формується. Саме це й визначає географію ураганів: тропічні та субтропічні океани в кінці літа й восени, коли вода прогріта найбільше.

Чому Чорне море не породжує ураганів

Чорне море влітку прогрівається біля поверхні до двадцяти чотирьох-двадцяти шести градусів, а в окремих мілководних районах і трохи вище. Проте цей теплий шар дуже тонкий — усього кілька десятків метрів, нижче лежить холодна вода. Будь-який сильний вітер перемішує поверхню, і температура миттєво падає. Крім того, море невелике: вихору просто бракує простору, щоб розкрутитися, перш ніж він упреться в берег.

Додайте географічну широту: Крим і Одеса лежать на сорок п’ятій паралелі, де вітер на висоті сильно змінюється, а повітря в середніх шарах значно сухіше й холодніше, ніж у тропіках. Усе це робить формування справжнього тропічного циклону над Чорним морем практично неможливим. Те саме стосується Азовського моря, яке взагалі мілке й швидко охолоджується.

Чому атлантичні урагани не долітають до нас

Урагани Атлантики народжуються біля Африки й рухаються на захід, до Карибів і США. Потім багато з них повертають на північ і північний схід, виходять у холодні води та перетворюються на звичайні позатропічні циклони. Втративши тепле «паливо», вони стають фронтальними вихорами, які інколи дістаються Британії, Ірландії чи Норвегії, приносячи штормовий вітер і дощі.

До Центральної та Східної Європи доходить лише далеке відлуння — залишки колишнього урагану, що злилися з іншим циклоном. Для України це означає хіба що звичайний вітряний і дощовий день, який синоптики описують як проходження глибокого атлантичного циклону. Жодних характерних рис тропічного вихору на цей час уже не залишається. Простежити шлях такого вихору на синоптичних картах і дізнатися, якої погоди чекати, можна на цьому сайті в розділі з прогнозом по регіонах.

Середземноморські «медикани» — найближчі родичі

Найближче до тропічних циклонів у Європі підходять медикани — рідкісні вихори над Середземним морем, які виникають восени, коли вода ще тепла, а зверху вторгається холодне повітря. Вони мають око, спіральні смуги хмар і штормовий вітер, хоча за силою поступаються справжнім ураганам. Медикани найчастіше б’ють по Італії, Греції, Мальті й Лівії.

До Чорного моря вони не доходять: на шляху стоять Балканські гори та Анатолія, а відстань надто велика. Проте окремі осінні чорноморські циклони, що підживлюються теплою водою, можуть мати слабкі риси подібних структур. Вони приносять на узбережжя Одещини й Криму шквали до двадцяти п’яти-тридцяти метрів за секунду та зливи, але залишаються звичайними позатропічними вихорами.

Що в Україні буває замість ураганів

Відсутність тропічних циклонів не означає, що сильного вітру в нас немає. Найнебезпечніші вітрові явища в Україні — це шквали на холодних фронтах улітку, смерчі в степовій зоні та зимові штормові циклони на Чорному морі. Пориви під час шквалів можуть перевищувати тридцять метрів за секунду, що порівнянно з ураганом нижчої категорії, але триває це хвилини, а не години. Побачити, які максимальні пориви вітру фіксувала найближча метеостанція за попередні роки, можна на сервісі з архівом спостережень, де зберігаються дані за кожні три години.

Підсумок

Тропічні циклони потребують великої теплої океанської акваторії, низьких широт і стабільного вітру по вертикалі — умов, яких немає ні над Чорним морем, ні над Європою загалом. Атлантичні урагани, досягаючи наших широт, перетворюються на звичайні циклони й губляться серед них. Тож українцям варто побоюватися не ураганів, а значно звичніших явищ: літніх шквалів, зимових штормів і смерчів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *